1. Лабораторні методики та реагентика (Наказ МОЗ № 164)
Порівняльна характеристика та порядок застосування лабораторних тест-систем для визначення груп крові та сумісності:
Застосування цоліклонів Anti-A, Anti-B, Anti-AB та Anti-D супер для прямої аглютинації на площині. Метод є високочутливим для експрес-оцінки, проте вимагає суворого дотримання співвідношення реагенту та крові (10:1) й кімнатної температури (+18°C...+25°C).
Золотий стандарт лабораторії. Забезпечує чітке розділення аглютинованих еритроцитів (затримуються в гелі) та неаглютинованих (осідають на дно). Виключає людський фактор при зчитуванні та забезпечує архівування результату.
Обов’язкове одночасне визначення аглютиногенів еритроцитів (реагентами Anti-A, Anti-B) та аглютинінів сироватки/плазми (стандартними еритроцитами A₁, A₂, B, O). Запобігає помилкам за наявності слабких підгруп (A₂, A₃) або холодних аглютинінів.
2. Фенотипування резус-системи, Kell та скринінг антитіл
Глибока імуногематологічна оцінка для запобігання посттрансфузійній алоімунізації реципієнтів:
Визначення повного фенотипу системи резус за допомогою моноклональних сироваток (Anti-C, Anti-c, Anti-E, Anti-e). Обов’язкове для реципієнтів із затяжними трансфузійними програмами, жінок репродуктивного віку та дітей.
Визначення антигена Kell (K). Оскільки антиген K має високу імуногенність, Kell-позитивні еритроцитарні компоненти не переливаються Kell-негативним реципієнтам задля запобігання розвитку важких гемолітичних реакцій.
Метод виявлення неповних імунних антиеритроцитарних антитіл у сироватці реципієнта. Використовується антиглобулінова сироватка (Кумбса) або спеціальні гелеві карти з Anti-IgG та C3d-компонентами комплементу.
Складні випадки: Слабкий антиген D (Weak D / Partial D)
3. Автоматизація та світові стандарти (EDQM / AABB Guidelines)
Сучасні вимоги до мінімізації суб’єктивних помилок у лабораторній трансфузіології:
Використання роботизованих станцій для піпетування та зчитування аглютинації. Система автоматично зчитує штрихкоди зразка крові й картки та передає результат у МІС/ЛИС без проміжного ручного заповнення журналів.
Застосування ПЛР-тестування для точного визначення генотипу реципієнта за наявності позитивної прямої проби Кумбса, аутоантитіл або після недавніх масивних трансфузій, коли серологічні методи дають подвійну популяцію еритроцитів.
Принцип двох незалежних визначень (Two-Sample Verification)
🌐 Нормативна база та міжнародні керівництва:
1. Визначення груп крові на площині (Цоліклони)
Візуальна оцінка аглютинації при змішуванні крові реципієнта з моноклональними реагентами Anti-A, Anti-B та Anti-D супер:
2. Колонкова гелева техніка (Gel Microtubes)
Механізм розподілу еритроцитів у гелевому матриксі під час центрифугування картки:
Деталізований морфологічний аналіз лунок (Реакція на площині / в планшеті)
Характер взаємодії еритроцитів з моноклональними антитілами та візуальна ідентифікація аглютинату:
Джерела та де читати далі
Повний цикл імуногематологічних тестів.
Методики та інтерпретація результатів.
Обов’язковий мінімум перед трансфузією.
Матеріал освітній. Перед клінічним застосуванням звіряйте актуальні накази МОЗ, локальні СОП і рекомендації EDQM/AABB. Рішення щодо пацієнта або донора приймає лікар.